Перший матч проти Універсітаті завершився мінімальною перемогою Зорі, однак суто по грі луганці винесли румунів вперед ногами. Суперник виглядав максимально безпорадно – не було ні контролю м’яча, ні пресингу, ні влучань у площину воріт. Певне напруження виникало тільки після стандартів.

“Видно європейський підхід”: капітан Зорі – про зміни у тренувальному процесі команди

Майже ніхто в Україні не сумнівався у проході підопічних Патріка фон Леувена. Не лякала навіть зміна коуча у складі Крайови – за два дні до матчу-відповіді команду очолив екс-тренер збірної Румунії. Проблеми в футболі “науковців” виглядали занадто складними.

Втім, початок зустрічі на стадіоні “Йон Облеменко” шокував українських фанатів. Універсітатя одразу зі стартовим свистком захопила контроль над грою, високо зустрічаючи Зорю й створюючи небезпечні моменти. Так, вже на 1-й хвилині забивати міг Іван, який отримав передачу на правий край штрафного й пробив повз ближній кут. Ще за чотири хвилини Ханку перехопив м’яч на нашій половині й вистрілив із середньої дистанції – сфера, зрикошетивши від захисника, пролетіла поруч з лівою стійкою.

Подальший кутовий виявився фатальним. Байарам виконав подачу, а Рауль Сілва впевнено замкнув її ударом головою – 1:0! До речі, в першій зустрічі бразилець також мав кілька гострих замикань. Не встежили…

Надалі зміст гри не змінювався. До самої перерви Зоря не створила жодного моменту, хоча не окремих відрізках першого тайму луганцям вдавалося вирівняти гру. Втім, Універсітатя виглядала значно краще.

Румуни інтенсивно пресингували у всіх стадіях, створюючи чисельну більшість у зонах на чужій половині й завдяки цьому виграючи єдиноборства та нічийні м’ячі. В одному з таких епізодів травмувався Вантух – замість нього довелося випускати Сміяна.

Крайова душила підопічних Патріка фон Леувена. Такий футбол цілком міг вилитись у другий гол. Так, на 21-й хвилині Мацапура відбив перед собою простріл Байарама, а Банку вистрілив з відскоку – м’яч влучив у зовнішній бік сітки.

На 28-й Кольїч прийняв шикарну діагональ Банку на праву стійку, спробувавши виконати скидку вздовж штрафного на вільного партнера – на щастя, скидку вдалося блокувати. Ще за хвилину Матею пробивав з відскоку з правої половини штрафного, але Мацапура спіймав сферу.

Відпочивати команди відправились за мінімальної переваги Універсітаті. Патрік фон Леувен не зробив жодних перестановок у складі по перерві, але із підтрибунки тренер Зорі вийшов з gkfyitnjv – можливо, на ньому були занотовані важливі тактичні зміни. На жаль, вони швидко стали не потрібними, адже старт другого тайму перетворився у катастрофу.

Луганці активно почали гру, виконавши кілька рейдів по флангах та серію подач. Здавалося, що все йде добре, однак на 53-й хвилині “чорно-білі” пропустили другий гол. Точніше, привезли: Назарина після кросу господарів з правого флангу запустив “свічку” над власним штрафним – м’яч опустився в ноги Байараму, а той пробив з лету. 2:0.

На 56-й хвилині влаштувати розгром міг Іван, який бахнув з лівого флангу повз ближню стійку. Прикро, але всього через хвилину румуни таки добилися свого – і знову луганці допомогли супернику. Мацапура вибив перед собою простріл Байарама з правого флангу, Кольїч виграв підбирання й скинув м’яч на Банку, а капітан Універсітаті завдав удар у дальній нижній кут – 3:0. Жах.

Одразу пішли заміни. На поле замість Кабаєва й Нагнойного вийшли Мишньов та Безбородько. Зоря пішла вперед великими силами й була близькою до того, щоб розмочити рахунок – Імереков на 64-й хвилині замкнув подачу з кутового ударом в руки голкіперу, а Чурко після навісу Данченка на 68-й пробив головою з лінії воротарського. Повз ближню стійку!

На жаль, після цього спалаху активності на полі сталася невеличка штовханина, яка збила ритм гри Зорі. Повернути його луганцям вже не вдалося. Універсітатя свідомо віддала ініціативу, дозволивши нашій команді тримати м’яч на чужій половині в надії на контратаки – втім, нічого цікавішого за замикання подачі Булеци на 83-й хвилині вболівальники не побачили. Крістіан головою пробив повз ближню стійку. От і вся гострота.

Зрештою, фінальний свисток зафіксував несподіваний розгром Зорі з рахунком 0:3. У плей-офф кваліфікації Ліги конференцій крокує Універсітатя Крайова, а підопічні Патріка фон Леувена завершують свій виступ у єврокубках в цьому сезоні.

Універсітатя вразила

Перші ніж критикувати Зорю, варто віддате належне румунам. Саме їхня несподівана трансформація з безпомічного бридкого каченя в красивого й сильного лебедя стала головною причиною провалу луганців. Зоря зіткнулась з тиском, до якого була неготова. Правила гри на полі встановлювала Універсітатя.

Власне, вона мала так грати ще у першій зустрічі. У попередньому сезоні Крайова була дуже агресивним колективом, яка забивала майже по 2 голи за матч і взяла бронзу чемпіонату Румунії.

Втім, влітку прийшов тренер із маленького провінційного клубу, який змінив схему на більш обережні 4-2-3-1 і почав конфліктувати з футболістами – зокрема, вони вважали себе фізично не готовими до сезону. Після семи матчів, в яких “науковці” здобули 2 перемоги й провели всього одну суху “зустріч”, прийшов Міхай Реддой – екс-коуч національної збірної.

За два дні він встиг провести всього одне тренування й кілька тактичних занять, але наскільки ж круто змінилася Універсітатя! Міхай Реддой майстерно прочитав головні проблеми Зорі – сирий пресинг із занадто низькою лінією оборони, ризиковану конфігурацію в центрі поля (Назарина й Чурко не є профільними опорниками), відсутність першого пасу в захисників і відсутність ігрового тонусу. Румуни натиснули на всі больові точки одночасно.

Це вдалося завдяки надзвичайно інтенсивному пресингу. Універсітатя грала 1-в-1 по всьому полю й підтискала блок Зорі агресивною грою захисників – вони зустрічали луганців якомога вище й швидше.

При цьому “науковці” круто розібралися з центром поля Зорі. “Десятка” (Байарам) протягом всього поєдинку тягав на собі Назарину, змушуючи його опускатись низько й створюючи простір в глибині. Опорники працювали з Чурком і Булецою. Лівий фулбек (Банку), своєю чергою, заходив у центр і залишався вільним.

Часто в центр поля ще й опускався нападник Кольїч, залишаючи Назарину на розрив. Саме так Універсітатя створила момент за хвилину до третього голу – високий пресинг Зорі розбили довгою передачею в центр, де Назарина залишився один проти двох. Кольїч спокійно виконав скидку й розігнав атаку.

В поєднанні з агресивною лінією оборони це призводило до того, що в центрі поля Універсітатя постійно отримувала чисельну більшість. Єдиноборства й підбирання залишались за ними. Варіант для передачі також ніколи не зникав – як і розрив між Назариною й двома партнерами у центрі.

Чурко за природою є атакувальним хавом, а Булеца в системі Зорі грає від відкривань між лініями, тож ефективність тиску Крайови на центр поля була фантастичною.

Підопічні Міхая Реддоя додали до цього хорошу гру на стандартах і здорову нахабність. Вони не боялись брати на себе ініціативу й виконувати рейди на дриблінгу прямо в штрафний. Румуни створили перший момент одразу ж після стартового розіграшу м’яча, а гольовий постріл Байарама уособлював сміливість Універсітаті – більшість футболістів не наважилась би на удар з лету після “свічки”, а Штефан спробував і влучив. Втім, без допомоги Зорі реалізувати свій план “науковцям” було б значно важче

Зоря провела жахливий матч

Насправді, ідея Міхая Реддоя не була оригінальною. Більше того – головний тренер сильно ризикував. Персоналкою при пресингу та заходом вільного гравця в певну зону нікого не здивуєш. При цьому дана система має неприємну особливість – якщо ти не можеш реалізувати її ідеально, то краще взагалі не братись. Подібним тиском можна маніпулювати через власні переміщення, однак у Зорі в Румунії не вийшло нічого.

Підопічні Патріка фон Леувена допускали величезні розриви. Про центр ми вже писали, однак тут “чорно-білі” хоча б з кимось грали – а от на флангах виникало справжнє жахіття. Вінгери практично не допомогали своїм фулбекам, залишаючись у високих позиціях.

Універсітатя, домінуючи в опорній зоні, отримувала чисельну більшість ще й проти Данченка з Вантухом / Сміяном, що било по всій системі Зорі.

Луганці виходять з оборони через фланги, але Кабаєв / Крістіан знаходились далеко, а крайні захисники опинялись під тиском. Як наслідок, м’яч частіше виносили довгими передачами в центр. Між тим, першим пасом оборонці не славляться, а в центрі завжди було спекотно.

Саме тому виникала велика кількість втрат на власній половині поля. Показовим був епізод перед першим голом, якому передував постріл Банку – фулбек, залишившись без опіки, зайшов у опорну зону, спокійно перехопив діагональ, пройшов уперед і пробив.

Шалений відсоток браку виявився характерним для всіх футболістів Зорі. Помилок при передачах робили дуже багато. Втім, проблема полягала не тільки в точності, а і в рухах.

По-перше, румуни просто виглядали швидшими й нахабнішими – вони легко обігрували й тікали від своїх опікунів. Показовим був епізод перед третім голом, коли Скречу втратив м’яч під тиском Сміяна – лежачи на газоні, він встиг зачепитись за сферу, вибивши її з-під ніг захисника на хід Байараму. Штефан розігнався, хитнув Батагова й виконав простріл.

По-друге, інколи не вистачало уваги чи навичок. Зокрема, ось ситуація перед другим голом. Здавалося б, все спокійно. В центрі чисельна більшість, Чурко грає по своєму опорнику. Втім, далі йде передача у вільну зону – і В’ячеслав втрачає свого футболіста. Крецу виривається на простір.

Звісно, в цій ситуації виникають питання до всієї структури пресингу луганців, але профільний опорник з меншою вірогідністю допустив би цей прорив. І знову ж таки – нічого б не сталося, якби Іван не зміг легко втекти по флангу й хитнути Батагова перед фатальним кросом.

Взагалі, Зоря виглядала катастрофічно статично. В тактичному плані питання мають виникати до тренера, але “чорно-білі” загалом реагували повільніше, а почасти взагалі вимикались із епізоду. Румуни всюди були першими. Один із найбільш кричущих моментів відбувся на 29-й хвилині: Іван виконав діагональ на дальню стійку, Кабаєв проігнорував свого футболіста повністю, а Імереков вимкнувся ще до скидки Кольїча – хоча в нього за спиною набігав суперник. Дивом скидка не пройшла.

Ніби-то випадковий гол Байарама також показовий в цьому плані. Коли замайоріла свічка над штрафним, Банку одразу кинув свого футболіста й вступив у боротьбу з Назариною – у підсумку він його заблокував, дозволивши Штефану пробити без спротиву. Також можна пригадати, наскільки різко увімкнувся Банку при перехопленні діагоналі Вантуха перед гольовим кутовим.

Всього цього не було у Зорі. Луганці порушували принцип безперервності гри. Як тільки м’яч відклеювався від ноги, хтось чекав на його приліт, перебуваючи на місці. Хтось взагалі вимикався з епізоду. Хтось реагував тільки після того, як м’ячем заволодів суперник. Все йшло в різнобій.

Ще одна важлива проблема Зорі – це робота над стандартними положеннями. Мова не тільки про кутові, хоча вони були показовими. Підопічні Патріка фон Леувена пропустили гол, втративши футболіста при ситуації 8-в-5 у власному карному майданчику. Подібні ситуації повторювались регулярно. Схожі проблеми виникали і при вкиданні з аутів.

Зрештою, варто поговорити і про голкіпера. Мацапура – безумовно талановитий воротар, який часто демонструє вражаючі перформанси при грі на лінії. Втім, проблема на виходах не покидає його вже третій сезон. Крім того, йому дуже бракує впевненості. Чомусь не виникає сумнівів, що Шевченко не допустив би тих фатальних відбивань перед собою.

Микита досвідчений, у нього накопичений “пофігізм” до помилок, а от Мацапура нервував з першої ж хвилини. Румуни явно це зрозуміли, сміливо стріляючи з дальніх дистанцій і прострілюючи вздовж воротарського. Зрештою, це й добило Зорю.

Словом, провал у Крайові був тотальним. Провалився і тренерський штаб, і окремі виконавці. Зоря виявилась не готовою до настільки інтенсивної гри з активним пресингом. Всі проблеми, про які говорилося після зборів і за які виникала тривога навіть після фантастичного першого матчу, розкрилися на тлі серйозного колективу. Прикро тільки, що Універсітатя стала настільки серйозною всього за тиждень.

Невже все настільки погано?

Тим не менш, не варто цькувати Зорю за цей провал. Його причини мають не тільки тактичний характер, а й стратегічний.

Команду покинула низка провідних футболістів (зокрема, в обороні). Керівництво не пролонгувало контракт Гладкого. Немає чистого опорника, немає захисника з вмінням просувати атаку. На зборах “чорно-білі” мали тільки одного сильного опонента (Легію). А ще луганці провели всього один офіційний матч за останні 9 місяців – у них не було 30-ти товарняків за весну, як у Динамо чи Шахтаря.

Саме тому немає нічого дивного, що доволі простий задум Універсітаті з інтенсивним пресингом та гібридною ролью Банку спрацював. Так, Патрік фон Леувен в теорії міг би підлаштуватись під ці умови – наприклад, відійти в глухий низький блок, як та ж Універсітатя в першому поєдинку. Але це все в теорії, а на практиці треба бути в середині команди, щоб розуміти усі її можливості. Те ж саме з вінгерами – цілком можливо, що залишатись у високих позиціях їх змушувала тактика, а не якісь свої помилки.

Між тим, епізодично Зоря демонструвала те, за що ми її вихваляли в першому матчі. В середині першого тайму луганцям вдавалося накривати румунів високо, швидко відбираючи м’яч і розігруючи швидкі комбінації на чужій третині поля. Одразу розкривалися Булеца, Назарина та Чурко. Були хороші відкривання і навіть виникла небезпечна ситуація біля чужих воріт, яку недокрутили.

На м’ячі Зоря перетворюється у висококласну команду. Швидкий темп, грамотні відкривання центрхавів у напівфлангах, перевантаження зон, високі рейди фулбеків, ефектні перепасовки – все це є. Пресинг сирий, але в першій фазі він дуже перспективний. По ходу сезону луганці можуть розвинути дані аспекти гри, але поки що вони вразливі системно.

Універсітатя зрозуміла все правильно – якщо давати Зорі грати на м’ячі, то все завершиться катастрофою. Румуни зробили усе для того, щоб не дати нашому колективу розвернутись, видихнути, озирнутись. Постійний тиск, відсутність часу, купа єдиноборств, перевантаження ключових зон – усе це працювало проти сильних боків підопічних Патріка фон Леувена, але даною тактикою можна було маніпулювати.

Ідеї у грі Зорі простежуються і вони класні, однак поки що в єврокубках команді робити нічого. Через рік, якщо все буде добре, луганці можуть викотити проект, сильніший на кілька порядків.

“Чемпіони великого кохання”, паралелі з Дніпром, низка збірників і тренер-ноунейм – з ким зіграла Зоря у Лізі конференцій

Source: news.google.com