“Я ніколи не був проти єдиного пулу. Можу точно сказати, що ще багато років тому ми першими говорили, що потрібно об’єднати пул. Я пам’ятаю, як у 2014-му році чи 2012-му році група компанії 1+1 подала заявку на 45 млн на 3 сезони УПЛ. І тоді УПЛ не прийняли цю заявку, вони скасували тендер і сказали, що треба переглянути і передивитися. Комусь це тоді було потрібно скасувати тендер.

Я колись сказав, що 1+1 і жоден національний телеканал не зацікавлений в українському футболі. Так, я це казав і я можу зараз підтвердити ці слова. Не зацікавлені національні телеканали. Жодної комерційної складової там немає. А з огляду, що комерційні канали повинні заробляти самі на себе, то це все, що зараз відбувається, це чистої води меценатство. Тому як це сталося і чому так сталося, я спробую зараз пояснити.

Багато місяців тому пішли розмови, що може бути тендер. На той момент було кілька гравців, але самотужки вони не могли виграти тендер. З’явилися дві групи. Одна група – це телеканали Футбол і Мегого, та друга група – це була Сетанта, яка шукала собі партнера, і вони дуже довго вели перемовини, щоби йти разом на тендер з 1+1. При чому, 1+1 повинні були забезпечувати виробництво даного контенту. Але канали Футбол припини своє мовлення, Мегого зрозуміли, що вони в одну руку не підуть. Тобто підуть, але їхня заявка буде смішна. Власне так і вийшло, Мегого подали на тендері заявку у сумі 100 тисяч на всі клуби плюс виробництво. Сетанта зрозуміли, що вони можуть стати монополістом. І як наслідок, вони вийшли з переговорного процесу з 1+1. І готові були подати свою заявку одноосібно. 1+1 взагалі не було зацікавлено, щоби подавати заявку на показ матчів українського чемпіонату. І проходить тендер, є дві заявки: Мегого 100 тисяч плюс виробництво і Сетанта 3,2 млн плюс виробництво. Виграє Сетанта. Але клуби, коли передавали права, вони розраховували, що регулятор, який буде проводити тендер, буде захищати їхні інтереси, а не просто перетискати через коліно. Деякі клуби виявили незгодність з тими умовами, які запропонували Сетанта. І вирішили, що ті гроші і умови, які ставить УПЛ, їм не підходять. І мова тут не у грошах. Мова у поширенні та технічному забезпеченні матчів, у ставленні, рекламі. І так є. Тобто УПЛ ніякої роботи не провела. УПЛ просто показала, хто хотів, той і купив. А якщо було б не 3,2 млн? А одна гривня плюс виробництво, то ця компанія б мала володіти правами?

Тепер повернемося трохи назад, коли клуби погодилися передати права УПЛ, вони дуже сподівалися, що керівництво УПЛ буде шукати можливості, щоби заробити гроші для клубів. Для того, щоби вони стали регуляторами і їхнє головне завдання було якомога вигідніше продати права. І коли мені хтось починає говорити, що тендер це є юридична історія, що вона закінчена. Так, але я знаю приклади, коли у багатьох випадках компанії, які проводили тендер, потім скасували результати тендеру через те, що вони поважають себе. Бо ці гроші, які їм пропонують, не підходять. І це кажуть не клуби, а організації, які продають. Якщо вони не можуть забезпечити фінансово ті умови, щоби задовольнити усі клуби чи збірні, тоді їм можуть сказати, щоби пішли вони далеко-далеко. І будуть праві і ті клуби, і ті збірні.

Ось хтось говорить Ліга чемпіонів, УЄФА об’єднує. УЄФА не об’єднує, а викуповує права. У 1992-му році, коли Ліга чемпіонів була, перед тим, як зібрати всі права клубів і організувати Лігу чемпіонів, УЄФА запропонувала клубам величезні гроші на той момент, щоби клуби передали ці права. І їх не ламали через коліно. Ще перед стартом Ліги чемпіонів було проведено маркетингове опитування, був продуманий бізнес-план. І клуби, які брали участь у Лізі чемпіонів, Динамо теж тоді було. І перед стартом змагань клубам було оголошено, хто і скільки отримає. Клубам було все рівно, яким буде тендер і хто буде вигравати. Вони не думали про це. Вони думали, що вони від УЄФА повинні будуть отримати визначену суму грошей. Ось це регулятор, ось це його робота. А коли регулятор приходить і каже, що він вас усе одно зламає, бо у нас немає іншої пропозиції. А що ж ви робили? Чим ви займалися? А чого ніхто не згадує, що у жовтні 2021-го року, коли продавалися права на Лігу націй на Чемпіонат Європи відбірний цикл, приїхали хлопці з УЄФА, провели тендер, отримали мінімальну пропозицію і скасували тендер. Бо вони поважають себе, збірні, ту саму збірну України, якій їй доведеться платити гроші. Вони несуть відповідальність за гроші. За що несе відповідальність УПЛ? За те, щоби отримати 3,2 мільйони, а потім зняти свою комісію, бо вона обов’язкова. Так само комісію заплатити в УАФ. І що залишається клубам? Нічого взагалі? І коли клуби це зрозуміли, вони сказали до свого регулятора, що їх не задовольняє те, що ви провели цей тендер. Клуби не готові на таких умовах. Клуби і так тратяться на організацію матчів, на футболістів, узагалі забезпечують фінансове становище, а ви хочете клуби нагнути? Ви повинні продати, якщо ні, то скасовуйте тендер. І була пропозиція скасувати тендер. УПЛ – це організація, яка повинна об’єднати усіх, а не працювати в угоди трьом, чотирьом чи дванадцятьом, а всіх об’єднати. У цьому сила регулятора. УПЛ почала тиснути, що вони провели чесний тендер і продали. А клуби кажуть, що їх це не задовольняє. І після тендеру була розмова, щоби звернутися до групи компанії 1+1 на безкоштовній основі. Наголошую, що жоден клуб, який транслюється групою 1+1, не отримує жодних грошей. Просто передаються права для того, щоби показувати. Можливо, щоби заробляти на рекламі, можливо на якихось інших моментах. Була пропозиція регулятору. Не було прямих контактів між клубами і Сетантою. Була пропозиція від цих клубів регулятору, що добре, хай показує, ми готові віддати комерційні права, які можна реалізовувати за гроші, але залиште нам ефірні права з 15-ти хвилиною затримкою. Коли на Сетанті показали перший поєдинок матчу Динамо – Фенербахче (кваліфікація до ЛЧ), був фантастичний ажіотаж. Пам’ятаєте інтерв’ю Сабо, який сказав, що мільярдери офігіли, мені не дозволили подивитися футбол. І на той момент Динамо звернулося до Сетанти з проханням: ви показуйте в прямому ефірі, а ми з 15-ти хвилиною затримкою будемо показувати в ефірі загальнонаціонального каналу для людей, які не мають змоги подивитися. І тоді пішли на зустріч.

І клуби звернулися до керівництва УПЛ з проханням провести перемовини, щоби люди могли подивитися ці матчі з 15-хвилиною затримкою. І УПЛ не змогла домовитися. То де ж робота УПЛ? Де робота маркетингового відділу, менеджерів? У чому вона полягає? У тому, що просто виставити? Щоби просто продати? Скільки дадуть, стільки й дадуть? Це не комерція. Це робота на базарі. І мені дивно, що в цій історії є претензії до мене чи моїх колег, які працюють тут. Є претензії? Ідіть до клубів, з’ясовуйте у них, чому вони не захотіли. А кидатися лайном, я вважаю, це неприпустимо”.